Соняшникова нерафінована олія займає одну з основних ніш в українському експорті.
Воно відрізняється своєю користю для органів шлунково-кишкового тракту, нервової та кровоносної систем, а також можливістю використання не лише у сферах харчування. В останні роки Європа тільки нарощує імпорт нерафінованого продукту першого холодного віджиму, і тому країнам-виробникам доводиться посилено конкурувати за місце під сонцем.
Найбільші виробники соняшникової нерафінованої олії
Україна, за статистичними даними, посідає друге місце з постачання нерафінованої олії до країн ЄС. Загалом з України імпортується до 60% олії або 2 млн тонн щороку. Це вигідно вирізняє наших виробників на тлі інших світових постачальників, породжуючи попит саме на український продукт. Не секрет, що саме українські соняшники мають відмінну якість і смакові характеристики, що, безумовно, приваблює світових покупців.
Станом на 2019 рік в Україні випущено 778,9 тис.т. цієї продукції. До п’ятірки найбільших виробників увійшли такі підприємства:
- «Дніпропетровський олійноекстракційний завод» – 16,1%
- “Дальта Вілмар Україна” – 13,6%
- «Полтавський олійноекстракційний завод» – 11,8%
- Оліяр – 7,7%
- «Приколотнянський МЕЗ» – 6,7%
В цілому, світова торгівля соняшником зараз переживає зростання – після кризи 2014-2015 років продажі тільки збільшуються, а разом з ними зростає попит і на саме українських виробників цього продукту.
Рентабельність соняшнику
Експерти вважають, що, незважаючи на популярність соняшникової олії, потреби у вирощуванні соняшника мають знизитись – все через невелику рентабельність. Той же ріпак чи соя на даний момент є більш вигідними для вирощування, хоч і соняшник у цьому списку посідає третє місце. Ціни на соняшник дуже зав’язані на вартість олії, тому прораховувати рентабельність необхідно, виходячи з цих показників. Крім того, ще один орієнтир для вирахування рентабельності – ціни на нафту, завдяки чому зростає вартість олії.
Також негативно впливає на ціни та конкуренція між заводами. Однак, незважаючи на це, Україна, як і раніше, зберігає своє лідерство у сфері експорту олії, навіть з урахуванням нинішніх вимог до сертифікації продукту. Зокрема, з 2020 року до документів на соняшникову олію ставитимуться ще серйозніше, і перевірятимуть, окрім інших показників, ще й норми хлорперифос-етилу та хлорперифос-метилу в готовому продукті. Проте експерти вважають, що ці особливості не повинні вплинути на загальний експорт українського продукту.
Переробка соняшнику
Для того, щоб отримати нерафіновану соняшникову олію, насіння піддається такій обробці:
- Сировина очищається від лушпиння, а також грубих домішок на кшталт невеликого каміння або піску, які могли потрапити в загальну масу під час збирання насіння.
- За допомогою маслопресу сировину розмелюють у чаші та віджимають.
- У результаті отримують неочищену олію і макуху (макуху). Макуха можна пресувати для реалізації в брикетах, і це радять робити відразу після отримання олії.
- Олія проходить фільтрацію та відстоюється. Завдяки цьому продукт очищається від сторонніх домішок та ароматів, а також від вільних жирних кислот та фосфоліпідів.
- Продукт розливають та упаковують.
Цей процес переробки соняшника можна проводити як у домашніх умовах, минаючи деякі етапи, так і на заводах за допомогою спеціального обладнання.