Наслідки посухи в агросекторі в Європі 2020 рік

2020-й рік став справжнім випробуванням для всього світу.

Крім пандемії коронавірусу, країни зіткнулися ще й із небувалою посухою, внаслідок чого в агросекторі спостерігалися значні втрати. І це природне явище не обійшло стороною жодну країну, що, звісно ж, позначилося на зменшенні кількості різних культур і зниженні експорту.

Втрати в агросекторі від посухи 2020 року

Із самого початку 2020-го року експерти прогнозували нестабільність в агросекторі. Уже з кукурудзяного старту в США було зрозуміло, що погодний фактор, за великим рахунком, став єдиним, яким людині керувати неможливо.

При цьому навіть експерти не могли прогнозувати, що північна півкуля постраждає від посухи настільки сильно. Крім того, принаймні на кукурудзяному ринку, ситуацію із запасами зіпсував Китай, який вирішив імпортувати ледь не всі залишки цієї культури, через що світ зіткнувся з її нестачею. При цьому за минулий рік тільки з України було експортовано 1,8 млн тонн кукурудзи, що є середньомісячним показником за попередні 8-9 років. Однак експерти пояснюють, що такі показники стали результатом активної роботи так званого «сірого ринку», який навіть у кризу не зменшував обертів торгівлі.

Країни ЄС і Україна, втім, постраждали від погодних умов не менше – знизилася врожайність усіх кормових культур. «Діра» з’явилася і на ринку пшениці, і за прогнозами, вона тільки посилиться, якщо подорожчають ціни на нафту. Через посуху врожайність культур, які йдуть на корм тваринам, у багатьох випадках сягнула тільки 40% -60%, що вплинуло і на постачання цих культур в інші країни. Розберемо ситуацію на прикладі України, яка традиційно є одним із головних постачальників зернових та олійних культур на ринки Європи.

Так, з отриманих зернових, врожайність яких трималася на рівні 65 млн тонн, тільки чверть йшла на потреби місцевого населення, решта ж йшла на експорт. У 2020 році в інші країни пішло понад 50 млн тонн українського зерна. Тому, як бачимо, навіть така особливість погоди, як посуха, не змогла зупинити місцевих підприємців від торгівлі на міжнародних майданчиках. Зазначимо, що Європа навіть у кризові роки суворо ставилася до документів на імпортовану продукцію, і тому локальні фермери були змушені враховувати ці особливості під час поставок за кордон.

Як боролися фермери з посухою

Всупереч найсумнішим експертним прогнозам (деякі обіцяли навіть голод через несприятливу погоду), фермери все ж таки вистояли в цей кризовий рік. Багатьом, звісно, довелося просто відмовитися від ідеї вирощувати певні культури, наприклад, соняшник, оскільки заморозки з подальшою посухою повністю нівелювали внесені в ґрунт пестициди і добрива. Інші фермери були змушені пересівати озимі культури, які зазнали впливу морозів і просто не зійшли.

Щоб впоратися з посухою, фермерам довелося також вибирати стійкі до негоди сорти або гібриди сільськогосподарських культур, які проростають навіть за умов мінімальної кількості опадів. Крім цього, на перший план вийшов своєчасний передпосівний обробіток ґрунту і правильне використання землі, яке допомогло б зберегти вологу. Наприклад, деякі фермери відмовилися від спалювання стерні та проводили додаткові обробки ґрунту. Завдяки цим вимогам в окремих районах України вдалося виростити якісний урожай, показники якого залишилися на рівні минулого року навіть під час кризи.