Соєвий шрот відноситься до категорії продуктів, які виходять у процесі виробництва соєвої олії.
У ньому міститься велика кількість мінеральних речовин, амінокислот та білків, саме з цієї причини цей продукт використовують для приготування різного виду комбікорму. Шрот із сої вважається найякіснішим рослинним продуктом для годування сільгосптварини. Він має гарну засвоюваність, а за вмістом білків близький до тваринних білків. До речі, в Аргентині цей продукт є найприбутковішим у плані експорту.
Переваги шроту із сої
Аналізуючи склад даного продукту, можна сказати, що в ньому міститься 46% сирого білка, 28 г лізину, 14 г метіоніну, 20 г треоніну, при цьому максимальна вологість продукту становить 12%. Таким чином, ми бачимо, що клітковини в шроті із сої відносно небагато, а його поживність дозволяє витрачати менше на корм тварин. Крім того, при додаванні до комбікорму даний продукт підвищує вміст амінокислот до потрібного рівня – і все це при мінімальних витратах. Це дозволяє збільшити рентабельність та якість продукції тваринництва. При цьому в неякісному продукті іноді залишається активним інгібітор трипсину. Приводить до масового отруєння тварин і відмінка. Саме тому як корм для сільськогосподарських тварин повинен використовуватися тільки той шрот, який пройшов усі необхідні експертизи та має документальне підтвердження якості.
Нагадаємо, що цей вид корму можна включати до раціону великої рогатої худоби, свиней, а також птахів.
Застосування соєвого шроту
Країни ЄС активно використовують застосування соєвого шроту у сфері тваринництва. У самій Європі не так багато цього продукту, тому європейські країни змушені купувати його в інших країнах. За статистикою, найбільшими експортерами цього продукту є Аргентина, Бразилія та США. При цьому європейські країни шукають менш віддалених на відстані виробників, щоб заощадити на транспортуванні, і тому на перший план з постачання виходить Україна. Український шрот експортується до Франції, Грузії та Лівії, а також до Польщі. Для того, щоб успішно здійснювати постачання цього продукту в інші країни, місцеві виробники повинні мати необхідні дозвільні документи на ввезення шроту, а також сертифікати якості та документи про співпрацю із закордонними закупівельниками. Через те, що перелік документації для роботи з Європою є досить значним, місцеві виробники все частіше звертаються до компаній, які допоможуть правильно організувати постачання в інші країни.
На даний момент можна сказати, що український соєвий шрот нарощує свої позиції в Європі, і тому локальним виробникам вигідно пропонувати свій товар за кордон за зниженою ціною.
До речі, існує відразу кілька видів цього продукту – тостований та гранульований, при цьому легшим у зберіганні, транспортуванні та фасуванні вважається останній.