Під час виробництва целюлозної та крохмальної продукції неминуче залишаються відходи, які становлять справжню проблему при утилізації.
Виробники намагаються мінімізувати шкоду для навколишнього середовища від вироблення цих відходів, а також отримати максимальну кількість прибутку від роботи обладнання, і тому навіть залишки у цих видах промисловості намагаються використовувати для корисних складів. Так виходять кормові дріжджі – спеціальна біомаса, створена на основі субстратів рослинного та промислового, хімічного, генезу. Щоб отримати кормові дріжджі, можна використовувати відходи не тільки целюлозного та крохмального виробництв, а ще й нафтові фракції, що дозволяє мінімізувати шкоду від залишків цих видів промисловості для навколишнього середовища. Кормові дріжджі можуть використовуватися як їжа для тварин як у чистому вигляді, так і у складі комбікормів. Як правило, їх використовують для харчування великої рогатої худоби, телят, свиней, овець та птиці.
100 одиниць такого корму складаються з 8,5 кг білків, 60 гр вуглеводів та 5 кг жирів, що допомагає сільськогосподарським тваринам швидше набирати масу за мінімальних витрат на харчування. Саме тому в оптових постачаннях кормових дріжджів зацікавлені фермери з усього світу.
Що необхідно для імпорту та експорту кормових дріжджів до ЄС
Насамперед слід надати сертифікати на продукцію різного походження. Варто пам’ятати, що існує відразу кілька видів кормових дріжджів:
- гідролізні необхідні отримання дріжджів з деревини. Такі дріжджі починають працювати тільки за високих температур і наявності спеціальних кислот, перетворюючи клітковину на вуглеводи.
- кормові дріжджі виходять із сульфітно-спиртової барди класичним способом
- білково-вітамінні виходять після переробки метанолу чи природного газу
На кожен вид цієї продукції у виробників повинні бути окремі документи, що підтверджують спосіб отримання дріжджів та їх чистоту, а також придатність для використання на корм.
Особливості імпорту та експорту кормових дріжджів
Виробникам необхідно пам’ятати, що кормові дріжджі найчастіше використовували в СРСР у середині ХХ століття – саме тоді кормові дріжджі переживали свою популярність як їжу для птиці та тварин. Проте за нинішніх умов, з урахуванням тренду на екологічність, така продукція менш популярна, особливо у країнах ЄС, де чітко дотримуються нових «природних» стандартів. Дослідження цього продукту свідчать про те, що він не найкраще позначається на здоров’ї тварин, і тому зараз фермери менш активно включають його до складу кормів. Це може ускладнити роботу українських виробників із країнами ЄС.