Який урожай жита зібрали фермери ЄС у 2020 році

Жито, поряд з ячменем, вівсом і пшеницею, є однією з традиційних культур, що вирощуються в Європі.

Зерно цієї культури використовується для приготування борошна одразу трьох сортів – сіяного, обдирного та шпалерного, а також є основою солоду, з якого згодом варять квас. До речі, хліб, приготований з житнього борошна, є кориснішим для здоров’я, оскільки в ньому міститься менше клейковини, і більше макро- та мікроелементів. Крім того, жито є основою для корму сільськогосподарських тварин і активно використовується фермерськими господарствами. Вирощують цю культуру переважно в Північній півкулі, оскільки саме тут створені сприятливі для цього умови.

Які фактори впливають на врожайність жита

Врожайність жита, зрозуміло, залежить від зовнішніх факторів та кліматичних умов, у яких розвивається рослина. Ця культура менш вимоглива до умов вирощування ніж пшениця. Наприклад, у неї хороша коренева система, що дозволяє рослині не побоюватися посухи, оскільки довге коріння легко проникає в глиб грунту і засвоює необхідні їй фосфор і калій. Жито можна спокійно вирощувати не лише на чорноземах – цій культурі підійдуть і підзолисті ґрунти, а також сірі лісові ґрунти. При цьому культура показує погану врожайність на важких глинах, а також заболочених або засолених грунтах.

Жито, на відміну від інших зернових, легше переносить морози, і запросто росте на температурах -21 градус, а насіння починає проростати вже при температурі +2 градуси. Ця культура є перехресно запилюваною, і тому запилення відбувається під час тихої теплої погоди з достатньою вологістю повітря, а комахи в цьому процесі не беруть участь. До речі, щоб цей процес пройшов успішно, насіннєві ділянки диплоїдних сортів повинні мати до 300 метрів просторової ізоляції, а тетраплоїдних – до 500 м. Також культура потребує азотних підживлень, які також впливають на врожайність жита.

Урожайність жита у 2020 році

Як відомо, 2020 рік став не найсприятливішим для фермерів усіх країн. Пандемія коронавірусу різко скоротила обороти зернових у світових масштабах, а посуха також не додала позитиву, зменшивши врожайність практично всіх культур. Внаслідок цього скоротилася торгівля між країнами, оскільки країни-виробники вважали за краще зменшити постачання, зберігши зібрану продукцію всередині своєї держави. Основними постачальниками цієї культури є Польща, Латвія та Естонія. Також непогану врожайність цієї культури показала Німеччина, зібравши 3500 тис.т. у 2020 році та Данія (725 тис.т). Нагадаємо, що в Європі також є особливості торгівлі цією культурою – імпортне мито, яке у 2020 році залишило на рівні 10,40 євро за тонну. Ціни на жито, таким чином, залишилися на рівні з цінами на кукурудзу та сорго.