Особливості імпорту ріпакової олії до країн ЄС

Ріпакова олія є рослинною олією, яку отримують з ріпакового насіння.

Особливості імпорту ріпакової олії до країн ЄС

Для харчових цілей цей продукт непридатний, через що він є забороненим для харчового використання в ЄС та деяких інших країнах. Рафінована ріпакова олія зараз дуже популярна через свої корисні властивості. Саме в рафінованій олії, а також у ріпаковій олії холодного віджиму ідеально розподілені жирні кислоти. Воно містить у собі приблизно 60 відсотків корисної масляної кислоти лише 7 відсотків несприятливих жирних кислот. До того ж, у ріпакову олію першого холодного віджиму містить необхідну кількість натурального вітаміну Е, яка покращує діяльність ендокринної системи.

До 1960-х років ріпакова олія використовувалася виключно з технічною метою. У їжу цей продукт почали споживати після того, як канадські вчені розробили спосіб очищення ріпакового насіння від токсичної ерукової кислоти. До топ-10 світових експортерів ріпакової олії, згідно з рейтингом Index mundi, входять Канада, Росія, Білорусь, ОАЕ, ЄС, Україна, Австралія, США, Китай та Казахстан. Незважаючи на те, що в Європі вирощують ріпак, задоволення попиту в цьому продукті країнам доводиться імпортувати його. Тому ЄС сьогодні є другим за величиною імпортером ріпаку у світі після Китаю. У європейських країнах (зокрема, у Великій Британії) імпорт ріпаку у 2019-2020 роках. збільшився на 119% порівняно з імпортом у попередні п’ять років.

Імпорт продукту з України на сьогодні становить 70%, з Канади – 21%, і лише 4% припадає на решту країн. До п’ятірки лідерів з імпорту ріпаку входять Нідерланди (постачання продукту в цю країну склало 26% серед загального імпорту зерна до Європи), Франція (23%), Німеччина (19%), Бельгія (19%) та Польща (4%). На решту країн припадає 9% імпорту. Серед найбільших постачальників ріпакової олії до Євросоюзу – Росія (39% від загальної кількості поставок), Україна (31%), ОАЕ (14%) та Білорусія (10%).

Імпорт ріпакової олії до країн ЄС – Особливості постачання

Серед країн Європи лідерами імпорту ріпакової олії є Литва (25% від загальної кількості поставок), Польща (23%), Нідерланди (20%), Латвія (12%), Італія (10%), Данія (5%). На решту країн припадає 5% від усього імпорту ріпакової олії до країн Європи. Порівняно з попередніми п’ятьма роками імпорт ріпакової олії до країн ЄС збільшився на 28%.

Що необхідно для постачання ріпакової олії до ЄС?

Для постачання ріпакової олії в ЄС необхідно враховувати низку факторів, таких як світло, повітря, транспорт, тара тощо. Тара має бути абсолютно чистою. До того ж, олії та жири можуть швидко зіпсуватися. Цьому процесу сприяє світло, атмосферний кисень та волога. Тому цистерни та бочки повинні бути заповнені настільки повно, наскільки це можливо, щоб над олією залишалося якнайменше вільного простору. Також масло повинне нагріватися лише на кілька градусів на день, інакше виникає ризик прогорклості та інших негативних змін. Температура при транспортуванні олії повинна становити близько 15 °C (12 – 24 °C).

Щоб перекачати олію з резервуарів після перевезення, вона повинна відповідати температурі перекачування. Вона становить близько 15 C. Крім того, всі жири та олії мають особливу щільність (близько 0,9 г/см3). З підвищенням температури густина зменшується, що може призвести до збільшення обсягу. Цей процес відомий як теплове розширення. Як правило, олії збільшуються в обсязі на 1% від їх загального обсягу при кожному підвищенні температури на 15 °C. При заповненні бочок або резервуарів слід звернути увагу на цей фактор. При транспортуванні в ту частину транспортного засобу, де знаходиться вантаж, не повинен надходити кисень, тому що його наявність сприяє процесам окиснення та передчасному прогорканню. Рух рідких вантажів може негативно вплинути на стійкість транспортних засобів, а бочки повинні бути закріплені таким чином, щоб вони не могли прослизнути в трюмі або в зоні навантаження і не отримати пошкоджень.

Серед документів, які можуть знадобитися при транспортуванні ріпакової олії до ЄС – Комерційні рахунки (рахунок-фактура, попередній рахунок), транспортні та страхові документи, а також інші види документів (Свідоцтво про походження товару, пакувальний лист, декларація митної вартості тощо) .)