Основні постачальники соєвої олії до ЄС

Соя входить до основних олійних і білкових продуктів харчування.

Соєві боби вирощуються у Східній Азії як продовольча культура, а у західному сільському господарстві – як джерело олії та білка. Хоча Сполучені Штати та Бразилія є основними виробниками соєвих бобів, світовим лідером із виробництва соєвої олії є Китай. Річний обсяг імпорту цієї країни становив 92 млн. тонн на рік.

Основні постачальники соєвої олії

Найбільшим світовим експортером соєвої олії також є Аргентина. Основними постачальниками соєвої олії в межах ЄС є Іспанія, Нідерланди та Німеччина; ці країни лідирують за обсягами переробки сої.

Соєва олія лідирує на світовому ринку олійних культур. Воно може бути холодного віджиму, нерафінованим та рафінованим. Соєва олія першого холодного віджиму вважають найбільш благотворною для організму, тому що в ній зберігається більшість корисних речовин. Воно має жовто-солом’яний колір і має досить своєрідний аромат і смак. У нерафінованій соєвій олії також присутній більшість корисних речовин. Його використовують у сирому вигляді, але смажити на ньому не можна. У такому вигляді олія утворює канцерогени.

Рафінована соєва олія має приємний смак і не має запаху. Його також використовують у сирому вигляді.

Тенденція імпорту соєвої олії

У березні 2020 року згодом коронавірусу світову економіку охопила сильна криза. З самого початку карантину в багатьох країнах було зростання попиту на продукти, але вже через кілька тижнів обсяги торгівлі знизилися, що позначилося і на ринку олії.

При цьому у США ці процеси не вплинули на зростання цін соєвої олії. Країні зіграло на руку обмеження транспорту в Аргентині – одному зі світових лідерів щодо експорту цього продукту. Згодом конкуренція знизилася, а США вдалося зміцнити свої позиції в торгівлі соєвою олією. Ціни на нього зміцнилися також після високого попиту імпортерів на закупівлю цього продукту.

Так, продажі американської соєвої олії підвищилися в лютому 2020 року. Активно імпортували даний продукт Південна Корея, Єгипет і Колумбія. Такі самі процеси спостерігалися і на початку весни.

Щодо Європи, протягом 2014-2018 років найбільшими імпортерами серед країн були Польща (19%), Данія (16%), Іспанія (11%) та Швеція (9%). За 2019-2020 рік суттєво збільшилися обсяги імпорту соєвої олії до Польщі (до 33% від усього імпорту), проте роль інших країн ЄС скоротилася з 45% до 32%.

Попит на соєву олію в ЄС

У період 2019/2020 років у світі імпортовано близько 153,31 мільйона тонн соєвих бобів.

Згідно зі статистикою Eurostat-Comext, за період 2014-2018 року імпорт соєвої олії становив 0,23 млн. т щорічно. До трійки лідерів за цим показником належать країни ЄС: Норвегія (22%), Україна (22%) та Сербія (16%), далі йдуть Парагвай (15%) та Росія (14%). На долю інших країн припадає лише 11% імпорту соєвої олії. У 2019-2020 МР обсяги імпорту зросли на 55% (до 0.36 млн. т).

У ЄС соєва олія в основному використовується для харчових та промислових цілей, таких як біопаливо, косметика та фарби. Імпорт цього продукту в цьому регіоні збільшується з кожним роком. Так, за даними Єврокомісії, за неповних 50 тижнів минулого сезону Європа імпортувала понад 17 з половиною млн. тонн олійних культур, що на 5% більше, ніж роком раніше. Імпорт сої в регіоні становив майже 13 з половиною млн тонн, що на 9% більше від попереднього сезону.

Водночас, згідно з оцінками USDA, обсяги експорту соєвої олії до ЄС зменшаться. Така тенденція обумовлена ​​переглядом використання стандартів якості біопалива.

Щодо використання сої у харчовій сфері, в ЄС законодавчо заборонено застосування трансгенної сої. Відповідно до європейських вимог, щоб отримати сертифікацію заводу, що дозволяє експортувати олію до ЄС, потрібно налагодити прозору систему розпізнавання сої як ГМ продукту на всіх етапах її виробництва: від вирощування до отримання продуктів переробки сої та її реалізації.