Особливості постачання ріпаку до країн ЄС

Ріпак є однією з основних культур, яку споживають країни ЄС.

Нарівні з соняшником та льоном, дана культура має попит у світових споживачів. Продукти переробки ріпаку, наприклад, олія, нерідко замінюють собою звичну олію соняшника, і є кориснішими. Так, ріпак містить незамінні амінокислоти, які організм людини не може синтезувати самостійно, а також вітаміни Е та А, які продовжують молодість шкіри та серцево-судинної системи.

Крім цього, ріпак часто використовують і як корм для домашніх тварин, а також у різних видах промисловостей. При цьому в Європі вважають за краще імпортувати ріпак, оскільки власних посівних площ у країн ЄС не так багато. До речі, найчастіше у країнах ЄС закуповують саме ріпак, а не продукти його переробки.

Основним експортером ріпаку на даний момент є Україна – наша країна виробляє понад 2 млн. тонн цієї культури або 80% від усієї кількості імпорту цієї культури.

Постачання місцевого ріпаку здійснюються до Нідерландів (понад 700 тис.тонн), Німеччини (понад 500 тис.тонн), а також до Франції (близько 500 тис.тонн) та Бельгії (460 тис.тонн). Що ж до імпорту шроту цієї культури, то найбільш затребуваним він є в Іспанії (37% від загального імпорту до країн ЄС), а от рапсова олія найактивніше споживає Польща (31%).

Що необхідно для постачання ріпаку до ЄС

Щоб постачати ріпак та продукти його переробки, виробники повинні привести свою продукцію у відповідність до певних вимог. Так, наприклад, масло необхідно постачати в цистернах, чистих і повністю герметичних, щоб ніщо не перешкоджало збереженню продукту. Тара повинна захищати масло від проникнення бруду, вологи та світла, а також підтримувати його за певної температури – до +24 градусів.

Щодо документів, які стануть у нагоді при перевезенні продукту на територію країн ЄС, то виробникам необхідно заздалегідь ознайомитися з вимогами на сайті Митного союзу. Там представлені зразки всіх потрібних паперів та зазначено, як правильно їх заповнювати для митниці.

Також варто бути готовими заплатити мито (варіюється залежно від країни), надати Свідоцтво про походження товару, комерційні рахунки та пакувальний лист.

Особливості імпорту ріпаку

Виробникам необхідно враховувати попит на цю культуру до країн ЄС у різні роки. Так, ще кілька років тому ріпак був не основною культурою для імпорту, проте погодні та кліматичні умови сприяли тому, щоб ріпак став, мабуть, однією з головних культур. На попит впливає і поточний стан справ у світі – перехід на біопаливо, для якого нерідко використовується саме ріпак. Ставки необхідно робити саме на ті країни, які найбільше стурбовані екологічними проблемами, адже саме вони охоче почнуть закуповувати український продукт для подальшої переробки.

При цьому експерти попереджають – країни ЄС з більшим бажанням закуповуватимуть ту продукцію, при виробництві якої також дотримуються вимог екологічної безпеки, зокрема, знижено викиди парникових газів. У цьому плані з Україною конкурують Канада та Австралія, де виробництво вважається більш екологічним. Для того, щоб продукцію з України частіше приймали на експорт, місцевий уряд має ухвалити відповідні закони про екологічне виробництво.