+380679782003 
+48574150194
Як правило, на українському ринку сою вирощують виключно на експорт.
Ця культура становить 52,5% у загальному обороті експорту з нашої країни, і виробники поставляють близько 2 млн. тонн соєвих бобів щорічно на інші ринки. Країни ЄС залишаються одними з основних споживачів сої, оскільки її використовують не лише для харчування, а й у промислових потребах, а також як корм для тварин. Зважаючи на те, що сою в Європі вирощують мало, а потреба в ній вкрай висока, ця культура стала однією з основних для імпорту з України. Вирощуючи цю культуру, необхідно пам’ятати про те, що її продаж до країн Європи має проходити за певними вимогами.
Що необхідно для постачання сої до ЄС
Які документи потрібно підготувати для експорту сої до Європи? Європейська федерація виробників рослинної олії та білків випустила пам’ятку для виробників насіння сої та інших культур, з яких одержують олію. Там вказані можливі граничні залишкові рівні пестицидів у продуктах, зокрема, і насінні сої.
Так, рівень пестицидів у сої не повинен перевищувати норм, визначених Регламентом ЄС № 396/2005.
У заявці на максимальні рівні залишків повинні бути такі відомості:
- ім’я та адреса заявника;
- заявкове досьє,
- резюме заявки
- основні аргументи, що стосуються істоти
- покажчик документації;
- копію релевантної гарної сільськогосподарської практики, що відноситься до специфічного застосування цієї активної речовини;
- огляд релевантних питань, порушених у наявній науковій літературі щодо препаратів для захисту рослин та/або їх залишків;
- дані, перелічені у Додатках II та III до Директиви 91/414/ЄЕС, токсикологічні дані та дані щодо рутинних аналітичних методів для застосування в контрольних лабораторіях, а також дані щодо метаболізму рослин.
Після цього документи розглянуть у Відомстві, після чого стане відомо, чи дозволено ввезення продукції до країни.
Особливості імпорту сої
Зрозуміло, при постачанні цієї культури до країн ЄС виробники повинні враховувати особливості, що регулюють цей ринок у Європі. У 2018 році Європарламент виділив основні вимоги до постачання сої з інших країн, яких необхідно дотримуватися при продажу культури. Зокрема, йдеться про міжнародні угоди про торгівлю – дозвіл безмитного імпорту бобових та олійних культур. Через цей документ виробляти сою безпосередньо в ЄС стало невигідно, проте для українських виробників це відкрило вікно можливостей щодо вивезення продукції до інших країн.
При цьому слід розуміти, що українська соя, хоч і займає меншу частку імпорту в ЄС, все ж таки є більш органічною, а саме за органічне землеробство і виступають у Європі. У той час, як Південна Америка та США виробляють більшу частину сої з використанням ГМО, Україна може запропонувати натуральні зерна, вирощені без зайвих модифікацій.
Крім того, ще одним фактором на користь купівлі саме української сої став Китай – ця країна імпортує досить велику кількість сої від інших постачальників, тому українським виробникам можна буде охопити більший ринок та розширити партнерство з іншими країнами.
До речі, найчастіше українську сою купують Італія, Греція та Іспанія. Проте, за статистикою, український продукт також популярний у Нідерландах, Німеччині, Польщі та Угорщині.