Переробка сої в Європі

Попит на переробку сої зростає з кожним роком. В Україні з 2014 року спостерігається «соєвий бум», і цю рослину почали вирощувати навіть на непридатних для неї ґрунтах, при цьому не втрачаючи врожайності.

Сою активно закуповують країни ЄС, тому для наших фермерів ця культура залишається однією з пріоритетних для вирощування.

Що потрібно знати про переробку сої

З цієї культури найчастіше отримують якісний комбікорм, і, до речі, соя у складі такого харчування вважається одним із найдорожчих компонентів. Крім того, цю рослину використовують для отримання соєвої олії першого холодного віджиму, яку можна застосовувати у кулінарії. Вигідним залишається і продаж шроту та макухи, які залишаються після переробки сої.

Загалом виробництво цієї культури принесе достатній прибуток навіть у тому випадку, якщо ви не плануєте організовувати великі промислові поставки. А якщо ви задумалися і про вихід на міжнародні ринки, то незайвим буде знати про те, як найбільш вигідно переробити цю культуру.

Найчастіше аграрії вирішують насамперед отримати сиру нерафіновану олію з сої, а частини рослини, що вже залишилися, продавати для сільського господарства. Щоб отримати якісну олію, необхідно використовувати професійні преси для сої, після яких залишкова олійність повинна становити не більше 6,5%.

Для отримання олії зерно проходить такі стадії обробки:

• Одноразовий гарячий прес. Дозволяє отримати до 85% олії на виході. Продукт інтенсивно забарвлений та має приємний запах.
• Гарячий та повторний прес. Олія на виході – до 92%. Щоб цей процес пройшов правильно, необхідно використовувати експелери повторного віджимання.
• Гарячий прес та хімічна екстракція. Олія на виході – до 99%. У шроті після цього процесу має бути не більше 1% розчинника.
• Очищення та рафінування. Дозволяють маслу зберегтися довше і не змінити смакову якість.

Отриманий після обробки шрот можна використовуватиме фермерських потреб.

В яких країнах ЄС переробляють сою

За статистикою, найбільшими країнами-виробниками сої є США, Бразилія, Аргентина, Китай та Індія. При цьому країни ЄС не входять навіть до десятки виробників цього продукту – Європа купує сою в інших країнах і переробляє її самостійно. Найчастіше переробкою займаються в Німеччині, Франції та Іспанії, проте постачання сої регулярно здійснюються у всі країни Європи, де аграрії вже займаються безпосередньо переробкою рослини.

Зрозуміло, вимоги до продукту універсальні та легко здійсненні в умовах України. Недарма наша країна займає лідируючі позиції щодо продажу цієї культури в ЄС. На продукт повинні бути оформлені необхідні документи на ввезення-вивезення, а також документи про вміст у сої певних речовин. Докладніше про те, які особливості закупівлі сої існують у країнах ЄС, можна на сайтах іноземних аграрних відомств.

Рентабельність

Для українських аграріїв соя стала фактично однією із основних культур для експорту. Ціни на шрот із сої постійно зростають, і при цьому вартість зерна сої залишається приблизно на такому ж рівні. Варто зазначити, що переробка сої посідає в Україні друге місце за рентабельністю, тому дедалі більше фермерів починає вирощувати цю культуру. З одного гектара можна отримати до тонни білка, який можна використовувати і для людини, і тварин. Саме тому вирощування сої цілком рентабельне та вигідне для фермера, адже ця культура добре впливає і на ґрунт, не обтяжуючи його та залишаючи землю придатною і для вирощування інших культур.